У Старому Вовчинці знайшли рештки мамонта

Село Білу Криницю засновано у кінці XVII століття російськими старообрядниками – липованами. Це ті, хто зберіг вірність старій культовій традиції після церковного розколу, спровокованого патріархом Никоном. Назва етносу, на думку самих липованів, виникла від традиції носити постоли, плетені з липової кори. У селі є Успенський собор старообрядників, зведений1900-1908 р.р., у декоративному оформленні якого чітко прослідковуються риси російської архітектури XVII-XVIII ст. На базі комплексу створено музей старообрядництва.

Найцікавіший факт про цю споруду – гігантська сума грошей, яку в неї вклали. Півмільйона золотих карбованців. Для бідної Буковини сума взагалі видається астрономічною. Гроші на спорудження храму виділив московський купець Г. Овсянніков. З Москви ж прибули й гранітні деталі, лиття та оздоблювальні матеріали. Іконостас виготовили палехські майстри.

До 1958 року у селі було шість церков і два монастирі, крім того, двоповерхове приміщення Білокриницької митрополії до 1958 року. Оскільки у всі часи старовірів гнобили, їх знищували, то три церкви було знесено з лиця землі.

Старий Вовчинець вперше згадують 1703 року. 1774 року воно стає власністю монастиря Барновського, а з 1780 року його разом з довколишніми селами починають заселяти російські старообрядці. У селі є збудована 1900 року церква Різдва Богородиці. Як і більшість кам’яних храмів Глибоцького району, церква у Старому Вовчинці має риси румунської архітектури, проте відрізняється прибудованими з обох боків до бабинця восьмигранними баштами з цибулеподібними куполами та непропорційно широкою триярусною дзвіницею.

На фото: Білокриницький Свято- Успенський собор старообрядців