Підвищений артеріальний тиск – проблема кожного третього дорослого
11:33 (04.03.2010) 3094
Розмір тексту: 
Особливо небезпечна ця хвороба ризиком серйозних ускладнень
Наталія ГОСИК hosyk2003@ukr.net На сьогодні артеріальна гіпертензія (далі - АГ) серед серцево-судинних захворювань є однією з найскладніших в діагностичному та лікувальному плані. Ще 2002 року вона траплялася (за офіційними даними) у 20% населення, на сьогодні її діагностують у 33% дорослих. Це означає, що фактично кожна третя доросла людина має підвищений артеріальний тиск. З питань артеріальної гіпертензії, її профілактики, лікування та можливих ускладнень читачів «Погляду» консультує кандидат медичних наук, доцент кафедри сімейної медицини БДМУ Лариса Сидорчук. АГ – це підвищення артеріального тиску (АТ) вище 140 мм рт. ст. за систолічним, і 90 мм рт. ст. за діастолічним артеріальним тиском. На сьогодні знають про наявність у них підвищеного тиску 62% дорослого населення. На перший погляд – високий відсоток. Однак серед них лікуються лише 23%. У сільській місцевості ця цифра коливається до 12%, у місті – до 30%. Ефективність такого лікування не перевищує 8% серед жителів села і 19% серед жителів міста. Тобто ситуація на сьогодні є досить невтішною. Високий АТ був би не таким небезпечним, якби не ускладнення, що його супроводжують. А при підвищенні діастолічного АТ лише на 5 мм рт. ст. збільшується ризик мозкових інсультів майже на 34%, а інфарктів міокарда – майже на 21%. Крім того, у хворих з підвищеним АТ, у сім разів вища частота появи інсультів, у шість разів – серцевої недостатності, у чотири рази – ішемічної хвороби серця і у два рази частіше вражаються периферійні судини. Високий АТ впливає також на очікувану тривалість життя людини. Якщо людина матиме нормальний АТ, що коливатиметься у межах 120/80, плюс-мінус 5 мм рт. ст., то очікувана тривалість життя буде близько 75 років. Якщо ж АТ коливатиметься умежах 150/100, то цей показник становитиме лише 55 років. Що впливає на рівень нашого артеріального тиску Існує багато чинників ризику, що визначають прогноз і якість життя людини. На АГ впливає стать, вік. Для чоловіків – це понад 55 років, для жінок – старші 65 років. Не менш важливою є спадковість. Ця недуга передається, згідно з даними фахової літератури, від 30 до 60% спадково, переважно по материнській лінії. Важливим чинником є наші звички. Вживання кави, наприклад, втричі збільшує ризик АГ. Так само куріння. На першій хвилині після викуреної цигарки АТ зростає на 15 мм рт. ст. А на четвертій хвилині – на 25 мм рт. ст. Це означає, що у людей, які мають схильність до підвищення АТ, одна викурена цигарка цілком може стати причиною гіпертонічного кризу. Впливає на появу хвороби і соціально-економічний статус людини. Вважається, що АТ частіше підвищується у малозабезпечених родинах. Залежить підвищення тиску і від обраної професії. У людей, професія яких є надто стресовою, ризик розвитку АГ значно вищий. Профілактика артеріальної гіпертензії, або чи все так безнадійно Нам не завжди вдається уникнути стресової ситуації, але нам під силу формувати правильне ставлення до неї. Важливими є щонайменше чотири рази на тиждень по 30 хв безперервні динамічні фізичні навантаження: ходьба, біг, плавання, катання на ковзанах, лижах, велосипеді. Чинником ризику є споживання кухонної солі. Натрій, що входить до складу кухонної солі, здатний затримувати і абсорбувати воду. Вода, збільшуючи об’єм циркулюючої крові, зумовлює підвищення АТ. Відтак людям зі схильністю до підвищення АТ слід обмежити вживання солі до чотирьох-шести грамів на добу, враховуючи вміст солі у готових стравах. Кожна людина має слідкувати і за своєю вагою, яку визначають за індексом маси тіла (ІМТ), що ним користується увесь світ. Щоб визначити свій ІМТ, необхідно у чисельнику навести свою вагу, у знаменнику – зріст у метрах, піднесений до квадрату. ІМТ здорової людини не має перевищувати 25. Якщо ІМТ більший за 25 кг/м2, то зростає ризик появи серцево-судинних захворювань, включаючи і цукровий діабет, і гіпертензію. На сьогодні важливим є й абдомінальне ожиріння, що являє собою збільшення обводу нашої талії. Об’єм талії у чоловіків не має перевищувати 102 см, а у жінок – 88. Вищі показники збільшують ризик появи серцево-судинних захворювань. Щодо алкоголю, то на багатьох європейських конгресах зазначалося, що помірне вживання алкоголю не шкодить нашому здоров’ю, однак він не має перевищувати 30 мл етанолу на добу на людину. Найбільш безпечним є біле вино, позаяк воно не містить тирамін, що погано впливає на судини. Окремо слід сказати про рівень цукру в крові та рівень холестерину. Ці показники можна дуже легко і доступно виміряти практично у будь-якій поліклініці. Рівень цукру та холестерину внесено на сьогодні практично до всіх європейських рекомендацій з профілактики та лікування АГ як чинники, що визначають прогноз пацієнта. У нормі рівень цукру в крові не повинен перевищувати 6,1 ммоль/літр, а рівень холестерину – 5 ммоль/літр. Розрізняють "хороший" і "поганий" холестерин. "Хороший", або так званий холестерин ліпопротеїнів високої щільності, має бути більше 1,2 ммоль/літр у жінок, і більше, ніж 1 ммоль/літр – у чоловіків. А холестерин атеросклеротичний, "поганий", ліпопротеїнів низької щільності – навпаки має бути меншим за 3 ммоль/літр. Раз на рік просто перевіряйте свій аналіз на вміст ліпідів у плазмі крові. Треба зауважити, що окрім підвищеного артеріального тиску, є ще й пограничний стан, коли ми теж маємо бути на сторожі. Це тоді, коли систолічний тиск піднімається від 130 до 139 мм рт. ст., а діастолічний від 85 до 89 мм рт. ст. Види артеріальної гіпертензії АГ поділяють на гіпертонічну хворобу, це становить 90% усієї гіпертензії, коли причину підвищення артеріального тиску ми не знаємо. 10% становлять так звані симптоматичні артеріальні гіпертензії. Причини їх ми можемо чітко встановити, це можуть бути захворювання будь-якого органа. Сюди належать гіпертензії, пов’язані із захворюванням нирок або ниркових судин, самої серцево-судинної системи (у т. ч. атеросклероз), ендокринними захворюваннями, захворюваннями вегетативної та центральної нервових систем, хворобами, пов’язаними із згортанням крові, а також захворювання медикаментозного походження (наприклад, через вживання стероїдних протизапальних засобів, якими ми лікуємо ревматизм, чи використовуємо як знеболюючі, гормональних протизаплідних засобів тощо). Гіпертензія особливо небезпечна тим, що може мати кризовий перебіг. Дуже важливо при кризі надати першу медичну допомогу впродовж години. Інакше можна втратити людину. Клінічні прояви гіпертонічного кризу: раптовий початок, сильний головний біль, можлива короткочасна втрата свідомості, може бути запаморочення, блювання, нудота, носова, навіть фонтануюча кровотеча, можлива короткочасна сліпота, можливе оніміння кінцівок (особливо верхніх), оніміння шкіри на обличчі, зменшення чутливості губ, язика, «повзання мурашок», біль у ділянці серця, серцебиття з перебоями, раптова задуха. З боку вегетативної системи можливі: відчуття тремтіння кінцівок, холоду в кінцівках, відчуття страху смерті, людину кидає то в холодний піт, то в жар, спрага, дратівливість, частішими стають позиви до сечовипускання. Якщо ці ознаки з’явилися – це ще добре, гірше, коли криза перебігає безсимптомно, таку людину часто можна не врятувати.
