Одяг від «секонд-хенду» лише для відважних
09:00 (25.03.2010) 2026
Продезинфікований одяг може нести фантом хвороби чи смерті
За одягом із чужого плеча чернівчани шикуються в черги. Віднедавна одежина на вагу набула неабиякої популярності. Ще б пак, адже пропозиції досить привабливі. Кофтинка за п’ять гривень чи джинси за двадцять, або будь-яка річ за одну гривню – такі ціни пропонують на секонд-хендах. Щоправда, справді за копійки можна купити лише нікому не потрібне лахміття. Підприємці навчилися з гори “гуманітарки” відбирати речі, які мають більш-менш пристойний вигляд, і оцінюють їх, як нові. Проте чи безпечний вживаний одяг для покупців, однозначно сказати не можна. Мало того, він не лише має сумнівне походження, а й коштує майже як новий. Керівник відділу ендоекології людини Українського інституту екології людини Михайло Курик розповів «Погляду», що інститут негативно ставиться до носіння вживаного одягу. Велике значення має, хто носив одяг. – Якщо одяг носила хвора людина, чи це одяг з померлої людини, то ніяка хімічна обробка не допоможе, – каже М. Курик. – Такий одяг носити шкідливо. На речах залишається фантом хвороби чи смерті. Жодним хімічним способом одяг від цього не очистити. Беруться його убезпечити (оновити) іншим способом – це церковне очищення (служба в церкві, церковний спів). Носити вживаний одяг можна лише, якщо є гарантія, що його носила здорова людина. Особливо небезпечно носити куплену на секонд-хенді спідню білизну. Вона може переносити різні хвороби. Менше шкоди приносить верхній одяг, взуття та головні убори. Однак якщо людина через бідність не може дозволити собі купити новий одяг, позбавити її можливості “одягатися” на секонд-хенді не можна. СЕС дає «добро» Обласна санітарно-епідеміологічна станція обов’язково проводить експертизу товарів, які завозять на територію області як гуманітарну допомогу, якщо це продукти харчування чи дитячі іграшки. Заступник головного лікаря з санітарно- гігієнічних питань обласної СЕС Наталя Климчук каже, що всі магазини секонд-хенду в області відкрито з погодження облСЕС. Вживані речі, привезені з-за кордону проходять знезараження ще до ввезення в іншу країну. Товар проходить контроль на митниці. Без пакета відповідних документів ввіз товару забороняється, тому в об’єкти торгівлі речі без документів потрапити не можуть. Наразі випадків ввезення необробленого одягу на територію області зафіксовано не було. – Прецеденту, коли хтось набрався якоїсь інфекції через поношений одяг, у Чернівцях не зафіксовано, – каже лікар інфекційного відділення Чернівецької обласної клінічної лікарні Ігор Бесараб. – У поношених речах може бути така інфекція, як сибірська виразка. Також через вживане взуття та шкарпетки можна заробити грибкові захворювання ніг. У стокових магазинах – той самий «секонд»? Магазинів уживаного одягу, а також стокових крамниць (сюди завозять новий одяг, який довго пролежав на полицях бутиків чи великих магазинів, проте так і не знайшов господарів) у Чернівцях побільшало після закриття грального бізнесу, коли в країні розпочалася фінансова криза, підприємці перепрофілювали свої заклади під магазини одягу. За словами начальника управління департаменту економіки міської ради Євгена Крамаренка, у Чернівцях зафіксовано 30 об’єктів продажу вживаних речей. Це магазини, павільйони та відділи. Однак реальної картини немає, бо не всі підприємці реєструють свої торгові об’єкти під назвою “секонд-хенд”. Окрім того вживані речі продають на ринках міста. За словами колишньої продавчині одного із стокових магазинів Тетяни, за стоковий одяг видають той самий секонд-хенд, який купують на гуртових базах, але обов’язково з етикетками. Речі перуть та прасують, однак ціну накручують, як за нові. Продавець-консультант магазину секонд-хенду Наталя каже, що речі у їхній магазин привозять із всієї Європи та Америки. Все дезінфіковане. А в Україні їх лише викладають із мішків. Пані Наталія радить покупцям, перш ніж річ використовувати, добре випрати та попрасувати. Ціни кусаються Кореспондент “Погляду” побував у кількох магазинах секонду-хенду міста і переконався, що ціни на вживаний одяг дуже різні. Зокрема, у день завозу вона найвища, відтак до кінця тижня знижується вдвічі. Непотріб, який пролежав довго на полицях, продають по одній гривні за штуку. Вибрані речі вішають на вішаки, що автоматично підвищує їхню вартість, зокрема жіноча блузка може коштувати до ста гривень, джинси – 100-150 гривень тощо. За стоковий одяг правлять навіть більше. Наприклад, жіноча футболка коштує 230 гривень, плаття 360-500. При цьому більше половини речей не мають етикеток. Трохи дешевше, аніж у магазинах нового одягу, можна купити взуття. Жіночі чобітки тут коштують від 150 грн., є й за 1000 гривень, залежить від фірми-виробника та зовнішнього вигляду. Ольга МАКСИМЮК

