Не забороняйте дитині ябедничати

«Ябеда-корябеда, солоний огірок!» – кожен з нас із дитинства знає цю дражнилку. Більшість батьків дуже боїться, аби їхня дитина не стала ябедою. Однак, виявляється, малюк не завжди доносить на друзів, братика чи сестричку зі зла. Тож як правильно реагувати на емоційні звернення дитини на зразок "Таня кинула у мене піском", дізнавалися кореспонденти "Погляду"

Малюк до трьох років не розуміє, що ябедничає

Якщо малюкові ще немає трьох років, і він розповідає, що старша сестричка не прибрала в кімнаті, як ви попросили, що це – ябедництво чи ні?

– Поки малюк ще не може проаналізувати наслідки своїх учинків, такі його слова будуть просто бажанням поділитися з мамою або татом інформацією, – пояснює психолог Чернівецького ДНЗ №46 Тетяна Ігнатьєва. – Дитина не розуміє, що за це старшу сестричку можуть покарати. Та й узагалі, маленька людина, якій ще не виповнилося трьох років, тільки-но навчилася говорити. Якщо будете її відразу сварити, розповідати, що «ябедничати недобре», кричати на старшу дитину, скориставшись інформацією, принесеною молодшою, то така поведінка може закріпитися надовго. Крім того, ви посієте ворожнечу між дітьми, тому що старшій навряд чи сподобається, що її сварять, хоча й за діло.

Краще в такій ситуації первести увагу дитини на щось інше, розпочати цікаву гру, завантажити домашніми справами, радить пані Ігнатьєва. А старшій дитині непохитно, але м'яко натякнути, що необхідно зробити те, про що просили раніше.

Діти дають оцінки, копіюючи дорослих

Батьки малят від трьох до п'яти років повинні зрозуміти, що дитина не має ніякої «зрадницької» мети, розповідаючи, що Вася вдарив Сергійка або, що Маша відібрала ляльку у Віти. Варто проаналізувати власну поведінку. Як часто ви оцінювали (причому, не завжди позитивно) чужих малюків у присутності дитини?

«Але я ж не ябедничаю, – заперечите ви. – Просто емоційно розповідаю про поведінку людей, що мене вразили». Ось і дитина ділиться з вами своїми емоційними потрясіннями. Тому будьте уважними, обговорюючи проблеми людських взаємин у присутності дітей. Адже саме в період від трьох до п'яти років малюк прагне копіювати поведінку дорослих, каже психолог.

Не переривайте дитячу розповідь категоричним «не ябедничай». Швидше за все, дитина замовкне, і в неї надовго зникне бажання ділитися своїми проблемами чи спостереженнями. Намагайтеся вислухати дитину. Запитайте, що вона думає про цю ситуацію. Чи правильно вчинив Вася? А Сергійко? Як би малюк діяв на місці дітей?

Якщо помітили, що малюкові складно давати оцінку, можете викласти свою версію того, що сталося. Але не перестарайтеся, щоб ваша авторитетна думка не зашкодила самостійності дитини.

Коли ж малюк схильний занадто критично оцінювати те, що відбувається навколо, бачить тільки негативне, намагайтеся акцентувати його увагу на чомусь гарному, частіше позитивно оцінюйте оточення. Тоді в дитини формуватиметься позитивний образ світу.

Ябеда прагне бути лідером

Справжній ябеда – це дитина, що отримує задоволення від наслідків, від того, що її слова стали причиною покарання інших дітей, каже Тетяна Ігнатьєва. Керувати нею може почуття образи або помсти – хтось обійшов у в грі, отримав більше любові й ласки. Іноді причиною може стати прагнення до лідерства і невдачі на цьому шляху. Деколи в родині, де є декілька дітей, ревнощі можуть змусити малюка ябедничати на брата чи сестру. У цьому разі батькам потрібно замислитися, чи правильно вони розподіляють увагу й тепло між дітьми.

Якщо помітили, що дитина ябедничає: 

– Задумайтеся, можливо, їй просто не вистачає вашої уваги.

– Пам'ятайте, що пряма заборона «не ябедничай!» є найменш ефективною.

– Контролюйте свої вислови про інших людей, намагайтеся знаходити позитивне в їхній поведінці та оцінці особистих рис.

– Проговорюйте та "програвайте" з дитиною «спірні» ситуації, заохочуйте її самостійно оцінювати людські вчинки.

– Навчіться відрізняти сьогоднішнє «ябедництво» від емоційних реакцій дитини.

– Хваліть малюка частіше.