На вікенд – за кордон, до Сучави

Від Чернівців до румунського міста Сучава – дуже близько. Та попри таку відстань, Сучава – це зовсім інша країна, з іншими звичаями, менталітетом, розвинутою інфраструктурою. Звісно, Південна Буковина (Сучавський повіт) не разюче відрізняється від Чернівецької області, хоча Румунія в Євросоюзі, а Україну дехто вважає країною «третього світу». Втім, відразу кидається в очі, що в Сучаві краще розвинута інфраструктура. Асфальтове покриття на дорогах у селах Сучавського повіту рівніше, аніж на головних магістралях у Чернівцях(!). Пересічні румуни кажуть, що наразі у них дороги погані, але вже незабаром на більшість з них чекає реконструкція. Розвиваються наші сусіди такими швидкими темпами за рахунок підтримки Євросоюзу. 90% вартості будівництва об’єктів фінансує Євросоюз, і лише 10% – Румунія.

Минулими вихідними журналіст "Погляду" у складі делегації з України побував у Сучавському повіті. Чернівчани брали участь у дружніх спортивних змаганнях «Кубок Інтеретніка». Навіть ця зустріч представників нацменшин із різних куточків Румунії та гостей із Чернівців відбувається за кошти Євросоюзу.

Віза до Південної Буковини для українців – 70 євро

До Сучави делегація із Чернівців (журналісти та держслужбовці) добиралася із центрального автовокзалу автобусом «Е-класу» (економ). Так жартували колеги журналісти про клас автобуса (ще радянського виробництва), у якому немає ні кондиціонера, що вже говорити про телевізор чи стюардесу, яка може приготувати чай або каву у дорозі. Квиток до Сучави вартує 50 гривень. Якщо пасажир не придбав квитка у касі – не проблема, заплатити за проїзд можна у автобусі безпосередньо водію.

Пасажирів до Сучави назбиралося повний автобус. Однак до місця призначення доїхали не всі. Половина «застрягла» на кордоні (намагалися перевезти через кордон велику кількість забороненого товару, переважно цигарки). Оскільки у Румунії цей товар дорожчий, мешканці прикордонних сіл роблять на цьому маленький бізнес. Часто румуни їздять до України скуповувати продукти харчування та заправити авто, бензин у нас теж дешевший, аніж у Сучаві.

Перевіряючи документи на кордоні, митники безцеремонно можуть підвищити голос на пасажира, чи навіть вилаятися.

Делегація із Чернівців мала колективну візу (зробили її для нас безкоштовною, адже всі учасники були так чи інакше пов’язані із державними структурами). Загалом віза до Румунії для українців коштує 70 євро). Тож, з’ясувавши, що в автобусі серед пасажирів є держслужбовці, митники відразу змінили ставлення до пасажирів, щиро усміхалися та бажали всім щасливої дороги.

Українську митницю перетнули успішно. Із пасажирів, які мали великі пакунки із товаром водій автобуса зібрав по кілька гривень. Мабуть, попередньо домовився про перетин кордону, однак на румунській стороні такий варіант не пройшов. У нас ретельно перевірили увесь багаж.

У Сучаві немає переповнених маршруток

Позаяк делегація з України їхала до Сучави на спортивні змагання, перш за все організатори провели нам екскурсію спортивними об’єктами міста. Хочу зазначити, що спортивна інфраструктура у Сучавському повіті впродовж останніх років розвивається досить швидкими темпами. Наприклад у Сучавському університеті нещодавно спорудили критий басейн, про що студенти Чернівецького університету можуть лише мріяти. Басейн збудовано на 90% за кошти Євросоюзу. Також за фінансової підтримки Євросоюзу збудовано новий корпус університетського гуртожитку, який нічим не поступається сучасному європейському готелю.

Приємно вразило українців те, що в Сучаві є велосипедні доріжки. Тож городяни можуть безперешкодно пересуватися центром міста таким транспортом. Натомість громадським транспортом сучавці користуються рідко. На маршрутах курсують новенькі ЛАЗи. Переповнені маршрутки у Сучаві – рідкісне явище. Не побачив кореспондент "Погляду" і стихійної торгівлі на вулицях міста, що є дуже актуально для Чернівців. 

Мають попит серед мешканців Сучави таксі. Ціни на проїзд приблизно такі, як у Чернівцях. Нерідко розрахуватися за проїзд у таксі можна навіть гривнями, як це зробила українська делегація (таксисти часто возять пасажирів до України).

У супермаркетах Сучави асортимент товарів ширший, аніж в Чернівецьких. Різниця в цінах на окремі групи товарів незначна. Зокрема, літр натурального соку вартує від 4 до 10 лей (1 лей=2,5 гривні). На упакуванні товару чітко вказано, скільки процентів натуральної сировини є у продукті. Вразила українців ціна на розваги у торгово-розважальних комплексах Сучави. Скажімо за годину гри в боулінг треба викласти понад двісті гривень.  

Футбол у... соляній шахті

Архітектура Сучави порівняно із Чернівцями набагато бідніша. Місто славиться релігійними пам’ятками. Як і в Чернівцях, на місці колишніх заводів звели супермаркети та торгово-розважальні заклади. Основне місце зібрання молоді – торгово-розважальні заклади, а для людей старшого віку – центральна площа міста. Щоправда, у Сучаві на свята людей поважного віку на вулицях міста збирається більше, аніж у Чернівцях. Вони мирно обговорюють свої домашні справи, а не сперечаються про політику.

Перебуваючи у Сучавському повіті з туристичною метою, варто відвідати цікаві історичні місця. Наприклад, Соляну шахту у поселенні Качіка. Саме тут цьогоріч організатори спортивного турніру провели змагання. Соляна шахта (глибина 78 метрів), у якій до 1900 року добували сіль, а потім зберігали бринзу, яку відправляли на експорт, є туристичним та оздоровчим об’єктом. У шахті є майданчик для міні-футболу та  «бальна» зала. Біля шахти є солоне озеро, де зазвичай влітку відпочивають люди, які потребують відповідного лікування.

Самим змаганням організатори приділяють мало уваги. Головний акцент роблять на зміцнення дружніх стосунків між представниками нацменшин та сусідами. Зазвичай у програмі з’їзду – концертна програма за участю представників турніру. Однак її скасували на знак пам’яті про загибель в авіакатастрофі польського президента.  

Трохи історії

Сучава – місце коронацій господарів Молдови, «північні ворота» Румунії. Місто розташовано на північному-сході Румунії. Сучава славиться монастирями, які занесено до світової спадщини ЮНЕСКО.

Відомий серед мирян Монастир Святого Іоана Сучавського, який зберігає його мощі однойменного мученика. Це місто відоме прощами до мощей Св. Іоана Нового Сучавського, у яких брали участь і українці. Неподалік руїн середньовічної фортеці було влаштовано «Музей буковинського села». Іншим туристичним об’єктом міста є “Господарський двір”, найдавніший будинок міста, що датується 1627-м роком. Найдавніша релігійна пам’ятка міста – церква Міреуців. Це місце коронування молдовських господарів та перша резиденція Митрополії Молдови, зведена за часів господарювання Петра I Мушата. У сучавській церкві Міреуців відбулась й коронація господаря Штефана Великого, а також було поховано київську княгиню Євдокію, першу дружину вищезгаданого господаря.

Монастир "Замка" є найважливішою релігійною пам’яткою, звели вірмени в Сучаві 1606 року. Монастир схожий на фортецю, із оборонними стінами та баштами, вражає своїм розміром та готичними й класичними архітектурними елементами. Польське військо, яке взяло участь у побудові монастиря з нагоди битви Яна Собєського з турками; назвало цей монастир “Замек” (замок), звідки й походить сьогоднішня його назва – Замка.

Вокзал Бурдужень є копією у меншому розмірі фрайбурзького вокзалу, його побудовала австрійська фірма "Струсберг". Вокзал цей існує з 1869 року, з нагоди урочистого відкриття залізничної мережі, що зв’язувала Молдову з Буковиною (яка тоді належала австро-угорській імперії).