Любити творчість навчили «діти квітів»
09:52 (13.11.2009) 508
Розмір тексту: 
Молодий психолог Христина Давня почала виготовляти прикраси, захопившись культурою хіпі
Найбільше плести з ниток завжди полюбляли хіпі. Свої браслети з барвистими орнаментами вони називали феньками. Переходячи з рук у руки феньки мандрували по світу, а закохані навіть обмінювались ними замість обручок. Коли нитки за лічені хвилини перетворюються на абсолютно нові незвичайні образи, це видається магічним явищем. Насправді ж, щоб оволодіти мистецтвом макраме необхідно, вивчити безліч складних вузлів та методів плетення, використовуючи водночас образне і математичне мислення. Дівчину, яка знається на усіх цих техніках, звати Христина Давня. Унікальні браслети, кулони та сережки, які вона створює, поєднуючи макраме ще й з елементами термопластики, втілюють безліч яскравих образів: від етнічних мотивів до містики та абстракції. - Ще у старшій школі я захопилась культурою хіпі, - розповідає дівчина. Мене цікавили ідеї та стиль життя цих людей, а особливо чарував їхній зовнішній вигляд. Спочатку я купувала браслети з бісеру, ниток та дерева, а згодом навчилась плести сама. Деякий час ходила на уроки макраме до Людмили Павлівни Новікової – вона мій єдиний учитель, а надалі вчилась самостійно. Така творчість тим і приваблює, що у ній можна експериментувати без будь-яких обмежень. Несподівано відкрила для себе термопластику, потім вітражні фарби, почала поєднувати ці види творчості, шукати нові техніки. У майбутньому хочу навіть навчитися працювати з металом. - Не всі знають, що таке термопластика, чим вона відрізняється від звичайного пластиліну? - На перший погляд нічим не відрізняється, і за відчуттями також нагадує ліплення з глини чи пластиліну, але виріб з термопластики можна поставити на декілька хвилин у духовку і він стає твердим, подібним навіть до кераміки. Таким чином можна виготовляти статуетки, сережки, кулони, браслети. Під час ліплення кольори легко змішуються, готовий виріб можна покривати спеціальними лаком чи фарбами, тому простір для творчості дуже широкий. - Де знаходиш матеріали? - У Чернівцях із цим досить складно. Деякі матеріали купую лише у Львові, останнім часом замовляю необхідне через Інтернет-магазини. Мені потрібні різні нитки, пластика, спеціальні фарби, лаки та фурнітура. - Прикраси такого жанру ти любиш носити і сама. Як ти вважаєш, чи багато можна сказати про людину дивлячись на її одяг? - Насправді, дуже багато. Наприклад, люди, що носять феньки чи оригінальні прикраси, часто вирізняються індивідуальністю, схильністю до творчості. Багато про що може розповісти поєднання барв. Багатоколірність, як у хіпі, свідчить про відкритість душі, гармонію зі світом, з природою, багатогранність. Такі люди мені були завжди цікаві. - Як думаєш, людям, які бачать щось подібне у своєму вбранні, легше знайти спільну мову? - Звичайно. У мене було дуже багато випадкових і дуже цікавих знайомств, наприклад, у потязі, на вулиці, чи взагалі у чужому місті, коли притягували один до одного саме феньки. Насправді, у людині, яка схожа на тебе, одразу відчуваєш споріднену душу. - У хіпі кожен колір має певне смислове навантаження, ти у це віриш? Як обираєш фарби? - Гадаю, що кожен колір набуває індивідуального значення для окремої людини. Я вважаю, що вибір барв надзвичайно важливий, але одна і та сама барва може свідчити про різне. Усе залежить від того, для якої людини я виготовляю намисто чи браслет. Від її характеру, настрою, звичок і навіть зовнішності. Я найбільше люблю плести саме для конкретної людини, підібрати щось абсолютно унікальне, що характеризує тільки її. І часто мені це вдається. - Звідки береш таку неймовірну кількість творчих рішень? - Найбільше джерело натхнення, звичайно, люди. Також я переглядаю тисячі картинок із творчістю інших майстрів. Це мене дуже надихає. Ніколи не повторюю чужі роботи, але часто беру від них щось нове для себе. Іноді з’являються ідеї, навіяні чиєюсь творчістю. Але, якщо сережки чи браслет виготовляю для людини, яку добре знаю, то шукати ідеї не доводиться, мене надихає ця людина. - Часто даруєш свої роботи? - Хіпі дарують браслети з ниток на знак дружби. Напевне, я подарувала більшість своїх робіт, але не випадковим людям. Як вже казала, мені подобається від початку плести браслет для когось, хоча часто феньками обмінюються просто так, навіть із незнайомцями. Я можу зробити таке хіба що у випадку, коли людина мені дуже сподобалася. Тому що до своїх робіт прив’язуюсь, і мені не так просто з ними розлучатися. Бувало і таке, що я губила прикраси, але намагалась не дуже засмучуватися. Думала, що хтось знайде і зрадіє, так фенька мандруватиме світом, як і має бути. - Як ставишся до того, щоб продавати свої вироби? - Я вже продала декілька робіт. Один набір (кулон і сережки) навіть відправила у конверті дівчині з Києва. З одного боку, не проти, щоб ця справа приносила мені додатковий прибуток, але у мене є чітке розмежування між тим, що я виготовляю просто від душі, а що на замовлення. Ставити творчість на конвеєр ні в якому разі не хочу. - Розкажи про час, місце, стан душі, що найбільше сприяють твоїй творчості? - Самотність. Мені найкраще працювати на самоті, тому так подобається ніч. Більшість своїх робіт я виготовила саме вночі. Також мені люблю плести на природі, колись займалась цим на парах. А стан душі – спокій, замріяність, іноді – смуток. У поганому настрої працюється краще, і не обов’язково роботи вийдуть похмурими, вони можуть бути ще більш яскравими, експресивними та емоційними. - Чомусь дуже багато творчих людей розповідають, що працюють, коли сумно, поясни це як психолог? - Поганий настрій виходить у творчість, це певною мірою сублімація – тобто захисний механізм, заміна однієї потреби іншою. Засмучена людина більш емоційна, тому почуття можуть виливатися у нові ідеї та образи. - Як поєднуєш свої захоплення із основним заняттям – психологією? - Іноді мені здається, що ці дві складові нероздільні між собою. Можливо, без творчості я б не змогла займатись психологією і навпаки. У творчості знаходжу і заспокоєння і нові сили. Коли годинами плетеш, багато про що встигаєш думати. Мені хотілося б використати творчість у своїй професії й популяризувати такий вид психологічної допомоги, як арт-терапія. - Ти дуже незвичайна і творча особистість. Яким повинен бути хлопець поруч з тобою? - Відвертим зі мною, і в усьому чесним. Хлопець, який любить музику. Любить творчість, розуміє мене. Романтичний і навіть трішки божевільний. Трохи хіпі, а трохи філософ… Людину, яку я описала, дуже люблю.
