Із вівчаркою – на канікрос, із таксою – на аджиліті
13:12 (29.04.2010) 168
Розмір тексту: 
Песики можуть бути не тільки домашніми улюбленцями, а й спортивними напарниками
Ми давно звикли сприймати собак як вірних друзів, слухняних помічників і веселих компаньйонів для ігор та прогулянок. Однак із допомогою домашнього улюбленця можна не лише розважатися, а й значно вдосконалити фізичну форму. У Європі спорт із собаками – надзвичайно популярний. В Україні подібні спортивні традиції тільки набирають обертів. Існує більше десятка видів спорту із собаками. Який саме підійде вам та вашому чотириногому чемпіону, залежить, перш за все, від породи та характеру тварини. Аби досягти успіху, необхідно врахувати фізичні, морфологічні та психологічні особливості песика. Господар теж повинен визначитися, що він хоче отримати від спільних занять – гарну фізичну форму, море адреналіну чи естетичне задоволення. Про те, якими видами спорту із собаками можна зайнятися у Чернівцях та про їхні особливості, «Погляду» розповів голова обласної федерації спорту із собаками Сергій Присикар. Канікрос – це активний вид спорту із собаками, у якому спортсмен і його чотириногий напарник долають певну дистанцію за максимально короткий проміжок часу. Песика «прив’язують» до пояса господаря повідцем довжиною від 2,5 до 5 метрів. Чіпати його руками не можна, собакою треба керувати лише голосом. Важливо, аби собака не відставав від спортсмена, а на прямих відрізках траси людині заборонено обганяти свого чотириногого напарника. Щоб досягти успіху у цьому виді спорту, необхідно, аби між господарем і песиком був хороший контакт, собака має бути керованим і виконувати команди. Канікрос підходить для собак будь-якої породи, каже пан Присикар. Єдина вимога, аби господар і песик були у гарній фізичній формі, адже дистанції є різні – від 400 метрів до 3-5 кілометрів. Причому змагання відбуваються не тільки на стадіоні, а й на пересіченій місцевості (наприклад, у парку), де може бути перепад висот до 5 метрів. Великий (російський) ринг – доволі молодий вид спорту із собаками, дуже видовищний і динамічний. Змагання з великого рингу включають чотири вправи. Перша – перевірка ставлення песика до сторонніх, котрі можуть привертати увагу тварини, однак не проявляти агресії до неї та її господаря. Собака не повинен атакувати, а має демонструвати витримку і послух, будучи при цьому без повідця. Потім перевіряють, як песик захищатиме господаря від одного (вправа №2), двох (вправа №3) і трьох (вправа №4) нападників. Мета змагань – виявити майстерність собаки, його здатність адекватно оцінити ситуацію, якість дресиування і, звісно ж, здібності самого дресирувальника. Займатися цим видом спорту можна із песиками охоронних порід із певним темпераментом. Фаворитами великого рингу є ротвейлери, добермани, американські стаффордширські тер’єри, пітбулі. Аджиліті – вид спорту, який також можна розглядати як вид дозвільного дресирування собак. Здобув широку популярність, оскільки в ньому можуть брати участь песики, незалежно від породи, розміру, початкового рівня фізичної підготовки. Головне завдання – швидше за всіх пробігти по трасі, долаючи різноманітні перешкоди (так звані снаряди). Снаряди в аджиліті поділяються на контактні (ними собака повинен проходити - «бум», «гора», «гойдалки»), і безконтактні (до них собака не повинна торкатися – бар’єри, «шина»). Долає перешкоди собака самостійно, без повідця, але за командою і під контролем спортсмена, який керує нею голосом і жестами. При цьому заборонено торкатися собаки і снарядів. Завдяки своїй динамічності, аджиліті сприймається багатьма собаками як гра і приносить їм справжнє задоволення. Міській собаці, яка основну частину часу проводить без активних фізичних навантажень, у приміщенні, цей спорт допомагає підтримувати гарну фізичну форму. Фристайл – вид спорту з собакою, який поєднує в собі елементи слухняності і танцю. Собака і людина під музику здійснюють різноманітні рухи, що підкоряються єдиному задуму танцю. У фристайлі оцінюють не лише песика, а пару в цілому – її гармонійність, злагодженість рухів, артистизм. Тут немає дуже чітких правил – це просто танець. Собака може робити різноманітні рухи – проходи біля ноги, повороти, рухи задом і боком, стрибки, стійки і безліч інших речей. Те ж стосується людини – вона повинна рухати тілом, руками і ногами у такт музиці. Невід’ємною частиною кожного номера є костюм, щоправда, одягати песика заборонено, зате костюм і грим господаря має працювати за двох. Сергій Присикар каже, як і будь-який інший, спорт із собаками вимагає певних зусиль і регулярних тренувань. Однак, аби не перенапружити песика, треба виробити певну схему занять. Найкращий варіант – два-три рази на день по кілька хвилин. У федерації спорту із собаками займаються також дресируванням песиків за певними курсами, наприклад, «керована міська собака». Він передбачає привчання до повідця, намордника та виконання певних команд, з допомогою яких легко керувати чотирилапим на міських вулицях. Загалом, аби зайнятися спортом із собакою, потрібне тільки бажання. Щодо вартості таких занять, то тут усе залежить від обраного виду спорту. Надія КАРБУНАР
