Глиняні горщики допомагають лікувати навіть нирки
18:08 (31.03.2010) 647
Розмір тексту: 
А будь-які виробничі маніпуляції із глиною – корисна арт-терапія
В інтерв’ю для газети "Погляд" чернівецький гончар Сергій Богопольський розповів, що для здоров’я, а відповідно краси й молодості, дуже корисно в побуті використовувати глиняний посуд. Особисто він не тільки радить іншим, але й сам споживає їжу суто з глиняних тарілок та горняток власного виробництва, мовляв, знаю, що виготовив ту чи іншу річ з екологічно чистої сировини, тож такий посуд приноситиме лише користь. – Окрім того, кожен виріб, який виготовлено людиною, містить часточку її душі. Тому що будь-яке, навіть найменше горнятко, аби довести його до пуття, беруть в руки ще по кілька разів після того, як його просто "викрутили" на гончарному крузі, – додає С. Богопольський. А ще пан Сергій каже, що глина – це природний матеріал, який має цілющі властивості: – Глина лікує. І не лише мене. Чимало людей зараз просять показати, як саме відбувається процес виробництва глиняного посуду і навіть намагаються щось і собі виліплювати власноруч, отримуючи при цьому величезне задоволення. Також це заняття звільняє голову, бо мимоволі відволікаєшся від щоденних проблем та невирішених життєвих питань. А руки стають ніжними і гладенькими. За моїми спостереженнями, будь-яка людина навіть без підготовки може впродовж 1,5-2 годин опанувати мистецтво ручного ліплення, не на гончарному крузі. Адже кожен з нас в дитинстві щось виліплював із пластиліну. Щоправда, в Чернівцях, на відміну від Києва, така арт-терапія малорозвинена. Та, мабуть, це питання часу, бо час від часу і в нашому місті з’являються люди, які хочуть відвідати майстер-клас у професійного гончара. Особисто я кожен виріб, який виготовив новачок, обпалюю і віддаю йому, щоб він користувався ним. С. Богопольський навіть спробував пояснити з фізико-хімічної точки зору, чому їжа, приготовлена в глиняному посуді, смачніша і корисніша. – У глині є велика кількість кварцу і при "викручуванні" ємності –ущільнюються її стінки, а при сушці й обпалюванні – ще більше вони стискаються. Тобто постійно відбувається стискання кварцових пластинок в глиняній масі, а коли ми, скажімо, наливаємо в такий посуд воду – глина починає всотувати рідину в себе й кварцові пластинки починають розходитися. Виходить, що за рахунок постійної пульсації цих глиняних кварцових пластинок вода і їжа в глиняному посуді насичуються певними електромагнітними електричними потенціалами. Наостанку нашої розмови гончар розповів про цікаву пригоду в його двадцятирічній практиці. Якось до нього прийшла бабуся й замовила два горщики із одного шматка глини. Коли пан Сергій зробив замовлення, бабця прийшла й каже: "Дай мені полотенце і молоток". Опісля вона загорнула один горщик в полотенце й молотком його розбила, а всі черепки склала у інший горщик. Звичайно, гончар був надзвичайно вражений і щиро здивований від таких дій. А бабця йому відповіла: "Так робила моя бабка і я так роблю. У цей горщик я заливаю воду й через три дні випиваю склянку цієї рідини натщесерце, доливаю в нього свіжої. Таке роблю щоранку і так лікую нирки". – Річ у тім, що в глині міститься чимало мінералів та мікроелементів, які структурують воду й надають їй певних хімічних та фізичних властивостей, – пояснює С. Богопольський. – Оскільки вода, якою ми користуємося, є практично неживою (іржа, механічна очистка, хлор...), то такі маніпуляції необхідні, адже велика поверхня кераміки абсорбує всі шкідливі речовини і передає властивості глини воді. Ольга ШУПЕНЯ
