Гадюки вже прокинулися
11:34 (01.04.2010) 281
Розмір тексту: 
Найчастіше цих отруйних змій можна побачити у лісі
Великодні свята – чудова нагода вибратися з родиною на природу. Однак радіти теплому весняному сонечку поспішають не лише люди, а й змії, коті саме повиповзали погріти боки. – Вужі й гадюки вже прокинулися, хоч вони ще не дуже активні, – розповідає старший науковий співробітник відділу природи Чернівецького краєзнавчого музею Назар Смірнов. – У гадюк саме почався період розмноження, тож вони покидатимуть нори. Щоправда, траплятимуться цієї весни змії рідше, ніж минулої, адже сувора зима суттєво позначилася на численності їхньої популяції, каже пан Смірнов. 50-60% зміючок мали б померзнути. Із отруйних змій на Буковині водиться лише гадюка звичайна. Як правило, вона мешкає в лісах, рівнини не полюбляє. Поблизу Чернівців гадюк можна побачити на Цецино, щоправда, їх там значно менше, ніж переказують. Просто люди будь-якого вужа приймають за "отруйне гаддя". Особливо дістається безногим ящіркам-веретільницям, котрих часто плутають із гадюками, та мідянкам, укус яких вважають отруйним, хоч це не так. "Місцеві" гадюки короткі, мають довжину 50-60 (рідше 80) сантиметрів, тіло відносно товсте. Голова у цих змій трикутної форми, чітко відмежована від шиї. Забарвлення тулуба коливається від сірого, зеленуватого до червоно-бурого, з характерною темною зигзагоподібною лінією вздовж хребта та іксоподібним малюнком на голові. У горах трапляються чорні гадюки. Отруйну змію видає також погляд – у гадюки він наче скляний, вона здатна загіпнотизувати здобич. На відміну від ящірок-веретільниць, приміром, ці істоти не кліпають. Назарій Смірнов переконаний – в тому, що людей кусають гадюки, на 80% винні вони самі, позаяк провокують плазунів на агресію. Гадюка нападає у двох випадках: коли полює і коли захищається. Найчастіше, як свідчать факти, це трапляється з міськими відпочивальниками, які, опинившись у лісі, лягають у траву полежати, не оглянувши перед цим місцевість, або забачивши гадину, намагаються вполювати її, щоб відтак похвалитися друзям чи налякати тещу й дружину. Узагалі ж, будь-яку змію краще не зачіпати, радить пан Смірнов, тим паче, що й плазуни не надто налаштовані на діалог – помітивши людину, вони намагаються втекти. Постраждати можна навіть від укусу неотруйного вужа, адже він харчується дрібними тваринами, рештки котрих можуть залишатися й гнити між зубами. Як наслідок – людині доведеться рятуватися не від дії отрути, а від інфекції. Довідка Перша допомога при укусі звичайної гадюки Перш за все необхідно відсмоктати кров з ранки. Продовжувати цю процедуру потрібно протягом 10-15 хвилин. Вона є безпечною, адже кількість отрути, яка може потрапити в організм того, хто її відсмоктуватиме, дуже мала. Водночас, відсмоктування дозволяє видалити 30-50% отрути. Кров з отрутою треба випльовувати. Після цього рот бажано прополоскати розчином марганцекислого калію або содою. Дуже важливо, щоб уражена кінцівка залишалася нерухомою. Рухи прискорюють розповсюдження отрути у загальній циркуляції крові. Аби зафіксувати уражену кінцівку, на неї слід накласти шину з підручних матеріалів, або фіксуючу пов'язку. Потерпілому потрібно якнайбільше пити. Зняти алергічну реакцію на укус допоможе прийом 1-2 таблеток антигістамінних препаратів, наприклад: "Супрастин", "Димедрол", "Тавегіл". При укусах звичайних гадюк не слід накладати на уражену кінцівку джгут.
