Чернівчанка Оксана Микитюк намагалася підкорити Влада Яму на телепроекті «Танцюють всі»
11:41 (30.10.2009) 679
Розмір тексту: 
Свого часу вона навчалася в учасників шоу-балету Мадонни
Змалечку Оксану батьки привчали до творчості. Ще в п’ять років дівчинку віддали на бальні танці, однак через півроку дитину перестали водити на заняття, мовляв, дорого. А незабаром влаштували її в музшколу, де викладачі констатували: «У неї абсолютне відчуття ритму!». Там дівча впродовж шести років вчилася гри на фортепіано. Однак її душа лежала до танців. Це дівчина свідомо збагнула ще у 10-ть років, коли вона вдома на всю гучність вмикала магнітофон й розпочинала динамічно рухатися в такт музики. Найперші люди, які «оцінили» талант юного дарування, були сусіди, які жили поверхом нижче, від них періодично надходили скарги батькам. Та згодом проблеми з небажаним сусідством легко вирішили, коли Оксана з родичами переїхала в приватний будинок, мовляв, щоб воля була. – Коли зрозуміла, що більше тяжію до танців, я постійно мамі казала: «Усе, закінчу «музикалку» і піду займатися хореографією», – згадує Оксана. – Так і трапилося. Того ж дня, коли завершила музичне навчання, пішла в студію сучасного танцю «Динамо-Промінь» і паралельно займалася ще аеробікою. Цікаво, свій фах програміста дівчина обрала самостійно. Каже, що їй страшенно подобалися в гімназії такі предмети, як економіка та математика, любов до останньої успадкувала від батьків – вони обоє математики. – Я так само, як і танці, обожнювала свій фах, – розповідає дівчина. – Навчаючись в університеті, могла до пізньої ночі вирішувати диференціальні рівняння, матаналізи, дифрівняння… Так захоплювалася математикою, що батьки були здивованими. До третього курсу була відмінницею, а згодом, коли розпочала викладати танці й аеробіку, дещо охолола. Тим паче, що на четвертому курсі вже навчали програмування, де треба постійно за комп’ютером сидіти, а в мене не той ритм життя. «Коли виступаєш в нічному клубі, треба поставити сексуальний і невигадливий танець, це людям подобається, а якщо хочеш вразити технікою й новим стилем, то з цим краще піти на змагання з танців» О. Микитюк Секрети успішного викладання сучасних танців і аеробіки – Щоб бути хорошим інструктором, треба любити людей, любити свою роботу, – переконана Оксана. – Це, напевно, найголовніше у житті й найбільше щастя, коли ти не просто йдеш, а із радістю летиш до праці. Саме тоді, коли любиш свою роботу, ти виконуєш її якнайкраще. І мені щиро шкода тих людей, які стогнуть: «О-о-о! Сьогодні знову на роботу треба йти!». Окрім того, секрет успіху викладача полягає й в особливому ставленні до підопічних: необхідно відчувати їхній настрій та загальний стан, щоб зрозуміти, як і скільки їх навантажувати саме на цьому тренуванні. Щоправда, інколи нічого не вдієш, а саме тоді, коли учень – бездарний. За словами Оксани, бездарною є та людина, яка лінується і боїться переборювати труднощі. У такому разі «відмазку» від занять формулюють зазвичай так: «Була на одному тренуванні, зранку всі м’язи боліли, тож більше не прийду». Також тренеру варто багато працювати над собою і постійно вдосконалюватися. Особливо цьому сприяють спеціальні заходи, на яких хореографи світового рівня дають майстер-класи з різних видів сучасного танцю, що маловідомі в Україні й досить розвинуті в Європі та США. – Ось позаторік на «Найківську» конвенцію в Київ приїхали учасники з шоу-балету Мадонни – француженка Софія Бутелла і американка Джері Кімберлі. Вони дали чудовий майстер-клас з брейк-дансу і хіп-хопу, – розповідає Оксана. – Хоч вартують такі заходи немало (700 гривень за два дні, плюс спеціальні диски із новою музикою для занять по 20 євро), їх треба відвідувати. Адже такі майстер-класи проводять на високому рівні й після цього навчання розумієш: є до чого тягнутися, і є можливість сягнути недосяжних, на перший погляд, вершин. – А взагалі, реально стати успішним, коли багато працюєш, – додає хореограф. – Треба постійно жити танцями, працювати не жаліючи себе, мовляв, ой, в мене синці на колінах. Я – постійно в синцях, усе болить, але коли приходжу додому змучена – в цьому кайф. Значно гірше, коли стомлюєшся від «нічогоробіння», це значно страшніше. А коли працюєш – ти рухаєшся, ти – живеш. На «Танцюють всі» треба мати не лише талант, але й частку фарту Нинішній сезон телепроекту «Танцюють всі» намагалася підкорити й Оксана Микитюк. Спочатку вона успішно пройшла перший відбірковий тур в Івано-Франківську. – Тоді прийшли лише 100 осіб, – згадує Оксана. – Це по 10 осіб виходять на сцену і кожній дають станцювати під музику по 15 секунд. Опісля в конкурсантів беруть інтерв’ю, де головне зацікавити й сподобатися журі. Адже основна мета проекту – зробити шоу. Тому часто на відео з відбіркових кастингів, яке транслює «СТБ», можна побачити не лише професіоналів, але й домогосподарок, які вдома перед дзеркалом танцюють. Це все для того, щоб було з чого посміятися. Згодом Оксана потрапила в столицю на другий відбірковий тур, де членам журі показала свій сольний номер, тривалістю в хвилину. Однак тут дівчині не пощастило пройти далі. – Вважаю, що головною помилкою було те, що обрала не той стиль для кастингу: Франциско забракував мій вокінг, – зізнається танцівниця. – Але, знаєте, тут ще вагому роль відіграє частка фарту. Можна бути супертанцюристом – я бачила, які там були професіонали – і не потрапити на проект. Просто комусь щастить, а у когось – усе по-інакшому… І не завжди усе відбувається так, як показують по телевізору, але такими вже є сьогоднішні реалії шоу-бізнесу. Гадаю, прорватися на це телешоу можна лише тоді, якщо ти талант і якщо зумів себе правильно показати тут і тепер. Загалом, Оксані сподобалося бувати на відбіркових кастингах. Дівчина каже, що там – незвичайна обстановка. Її створюють професійні танцюристи, які живуть своєю професією. – На конкурсах, майстер-класах, кастингах набуваєш додаткового досвіду, – переконана Оксана. – Коли бачиш щось нове у тому чи іншому стилі – ти розвиваєшся. Навіть підготовка до конкурсу по чотири-п’ять годин на день – це теж розвиток. 2010-го танцівниця підкорюватиме нові олімпи Оксана Микитюк мріє перемогти в конкурсі молодих інструкторів «Роккі оф Юкрейн», який відбувається в Києві раз на рік в рамках фітнес-конференції «Найк». А згодом дівчина планує підкорити «Роккі оф Юероп». Вона каже, якщо «там засвітитися», то переможець автоматично потрапляє в склад презентерів (інструкторів з майстер-класів) «Найку». А це не лише плідна співпраця з провідною фірмою світу, але й щасливий квиток в майбутнє. – У березні 2010 року планую взяти участь в цьому конкурсі, – зізнається Оксана. – Мені потрібно буде вразити журі своєю харизмою і майстерністю. Адже, перш за все, вони оцінюватимуть стиль та цікавість мого майстер-класу. Довідка Оксана Микитюк – безробітний програміст 1998 р. – закінчила Чернівецьку музичну школу з класу «фортепіано» 1998 р. – розпочала займатися в студії сучасного танцю «Динамо-Промінь» і паралельно аеробікою. 2004 р. – закінчила Чернівецьку гімназію №1 2006 р. – викладає фітнес-аеробіку 2008 р. – викладає стрип-денс 2009 р. – закінчила математичний факультет ЧНУ ім. Ю. Федьковича Бліц-інтерв’ю – Хто за гороскопом? – Близнюки. – Улюблений колір? – Зелений – Найкраща пора року – це… – …літо. – Яке свято вважаєш справжнім святом? – Різдво. – Які фільми можеш назвати класними? – «Вечное сияние чистого разума», «Темный рицарь», «Магнолії». – Якою людиною є Оксана Микитюк? – Творчою, емоційною. А взагалі, краще в людей спитати. – Маєш багато друзів? – Друзів у мене мало, а знайомих – дуже багато. – Про що мріяла в дитинстві? – Хотіла бути схожою на Брітні Спірс й мати таку фігуру, як у неї. А ще мріяла стати дизайнером, тож постійно лялькам власноруч сукенки шила. – Які особливості твого характеру? – В мене такий характер, що усе в житті відбувається «бам!»: захотіла і зробила. – Який для тебе найкращий відпочинок? – Після танців найкращий відпочинок – щось творити своїми руками, наприклад, квіти-брошки з тканин. А ось гучні вечірки – це не для мене. – Скільки часу забирає робота? – Викладацька діяльність – 2-3 години на день плюс ще дві години тренування. А коли замовляють танцювальний номер, з яким треба виступити з дня на день, тоді працюю з ранку й до ночі. Ольга ШУПЕНЯ shupenia@ukr.net
