Текстова версія | Контакти | Пошук Вхід користувача | Забули пароль? | Реєстрація | Список користувачів

Буковинський художник повіз до Києва картину, над якою працювали майже 30 років

17:54 (27.04.2010) 795
 
Розмір тексту: Збільшити розмір тексту Зменшити розмір тексту

Для справжнього художника мистецтво – спосіб життя та мислення. Але історія знає не багато митців, яким вдалося стати іменитими, зазвичай їм живеться дуже важко. Чернівецькому художнику у четвертому поколінні Андрієві Холоменюку пощастило бути у переліку тих, кому вдалося досягти успіху і зажити слави не лише на батьківщині, але й далеко за її межами. Його картини із зображенням відомих історичних подій української історії знають навіть школярі. Роботи художника є у приватних колекціях найбільших поціновувачів мистецтва трьох континентів. А "Погляду" художник розповів про дитинство, про життя і про батьківський спадок. Перед смертю батько заповів завершити картину Працювати над полотном розпочинав батько Іван Холоменюк ще 1983 року. Потім так сталося, що він не мав змоги його завершити. Картину закинули на довгий час. Приблизно за рік до своєї смерті батько попросив дописати її. Коли нарешті з'явилось потрібне приміщення, де б змогло вміститися велетенське полотно (його розміри – три на чотири метри), продовжив малювати картину. "Маршал перемоги", саме таку назву має картина, художник вирішив закінчити до шістдесят п'ятої річниці перемоги у Великій Вітчизняній війні. На ній зображено маршала Радянського Союзу Георгія Жукова 24 червня 1945 року на Червоній площі в Москві. На полотні детально відтворено події того дня. Навіть війська біля мавзолею Леніна розташовано було саме так, як зображено. Не забув митець й про деталі – відеокамери, які фіксували все, що відбувалось на площі біля Кремля, почесну варту тощо. Основна ідея картини не так увіковічити момент, як акцентувати увагу на постаті саме маршала Жукова, який відіграв надзвичайно важливу роль у Другій світовій війні, передати його характер. Пензлю Івана Холоменюка належать такі елементи на картині, як Кремль, мавзолей, знамена. Решту – самого маршала на коні, масовку, бруківку додав до витвору Андрій Холоменюк. – Перш ніж братися за відтворення на полотні цієї історичної події, порадилися з фахівцем, скрупульозно вивчили історичні документи, аби не упустити жодної важливої деталі, – розповідає пан Холоменюк. Коли завершив картину, вирішив показати її в Києві. Презентація живописного полотна "Маршал перемоги", створеного в рамках проекту Студії військово-історичного мистецтва України Івана та Андрія Холоменюків, відбулась вчора у галереї "Екогінтокс". На Буковину картина більше не повернеться, художник має намір залишити її у столиці. На запитання, чи продаватиме він "Маршала перемоги", А. Холоменюк відповів, що лише за привабливої пропозиції. Відтворення історичних подій – улюблена тема У творчому доробку художника чимало картин, де зображено відомі і не дуже події з історії України. Любов до відтворення історії прищепив панові Андрію його батько, який був співзасновником Студії військово-історичного мистецтва. Так, наприклад, торік у місті Конотоп представили цілу низку картин, присвячених 350-й річниці з дня перемоги війська гетьмана Івана Виговського у Конотопській битві. Зокрема, виставили велике полотно "Іван Виговський на шанцях під Конотопом", "Бій на переправі на річці Сосновці", натюрморти зі зразками зброї тих часів. Згодом започаткували серію "Морські походи запорожців" (доба гетьмана Сагайдачного, який брав участь у битві під Хотином). Власне, Андрій Холоменюк є автором понад десятка полотен великого розміру із зображенням батальних сцен. Аби підготуватися до створення однієї історичної картини, треба витратити щонайменше три роки. Саме стільки часу забирає вивчення документів. Щодо сучасної історії, то картин на цю тематику у художника поки що немає, та у найближчих планах хоче осягнути й цей період. Із пологового будинку принесли не додому, а до майстерні Хист до малювання проявився ще у ранньому віці. Далися взнаки гени – батько й мати, дід і прадід Андрія Холоменюка були тісно пов'язані із образотворчим мистецтвом. Пензель – перше, що взяв до рук. Навіть з пологового будинку принесли не додому, а до майстерні. Першим і найкращим вчителем був батько – відомий український художник Іван Холоменюк. – Що намалював першим, достеменно не пам'ятаю, – зізнається художник, – та мама розповідала, що мав образне мислення. Тобто, якщо малював ніч, то чорними барвами, якщо сніг, то білими. Та найбільше подобалось зображувати коней. Зараз – це чи не найулюбленіший об'єкт на картинах. Часто доводиться малювати цілу кавалерію. Про мистецтво у житті Мистецтво для Андрія Холоменюка не просто заняття, це, радше, життя, спосіб мислення. На цей вівтар художник поклав усе найважливіше у житті. Дружина, мати якої теж була художником, завжди розуміла ставлення чоловіка до мистецтва і була поруч. Значною мірою всьому, що зараз має, пан Андрій завдячує саме своїй другій половинці. – Мистецтво завжди вимагало від мене якихось жертв, – каже А. Холоменюк. – Наприклад, за першу майстерню, де пропрацював вісімнадцять років, мені слугувало підвальне приміщення, де було вогко й темно. Там я створив переважну більшість своїх картин. Поступово умови праці поліпшились. Працює художник у стилі живопису, який сам і заснував. Та головне, на думку митця, не стиль і техніка, а створення образу, який вони (стиль й техніка) допомагають посилити, зробити досконалим. Про плани на майбутнє Не так давно художник організовував виставку своїх робіт, присвячену власному п'ятдесятирічному ювілею. Найближчим часом планує експозицію у місті Конотоп Сумської області. Окрім того, цьогоріч пан Холоменюк відзначатиме 35-річчя своєї діяльності. З цього приводу планує цього чи наступного року влаштувати персональну виставку в Києві. Також у найближчій перспективі – влітку цьогоріч – відкриття експозиції на Грюнвальдську тему у місті Хотин. Досьє Народився 14.12.1957 р. у м. Чернівці. Навчався у Чернівецькій ЗОШ №5. Закінчив Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва (1979). Педагог з фаху – С. Лазеба. Живописець. Основні твори: „Пісня про Довбуша” (1988), „Резиденція митрополитів” (1992). Член НСХУ (1992). Після закінчення вишу брав участь у дев'яти республіканських виставках. 1990-1991 рр. – жив та працював у Сіднеї (Австралія), потім в інших країнах мав виставки. Багато його творів придбано приватними колекціонерами з США, Канади, Німеччини, Ізраїлю, Австралії, Швеції, Австрії, Болгарії, України та Росії. Сімейний стан: одружений, має доньку (випускниця математичного факультету Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, аспірант). Фото: Велетенське полотно 3 на 4 метри "Маршал Перемоги" чекало на завершення 27 років. Фото Іллі ПЕРОГАНА



Реклама

Новини MarketGid


Новини RedTram



Новини RedTram


Copyright © 2003-2011 «Від і дО»
Використання матерiалiв www.vidido.ua дозволяється за умови посилання (для iнтернет-видань - гiперпосилання) на www.vidido.ua