Текстова версія | Контакти | Пошук Вхід користувача | Забули пароль? | Реєстрація | Список користувачів

На Свят-вечір на Буковині закликали духів

Головна » Новини Чернівців » Статті » Спецтема » Новий рік 2013 та Різдво » Святкові новини »
14:58 (05.01.2013) 1439
Розмір тексту: Збільшити розмір тексту Зменшити розмір тексту

Інтер'єр Свят-вечора на Буковині наприкінці ХІХ- початку ХХ століття у Краєзнавчому музеї Інтер'єр Свят-вечора на Буковині наприкінці ХІХ- початку ХХ століття у Краєзнавчому музеї
Фото Віталії Козменко

Здавна наші предки, щоб добре велося господарство, під стіл клали сіно й інструменти

У переддень Різдва, шостого січня, християни готують Святу вечерю й святкують день народження Ісуса Христа. Хоча на Буковині досі збереглося багато традицій пов'язаних із Свят-вечором, та ще сто років тому їх було набагато більше. Люди протягом дня тримали строгий піст, перекусити до святкової вечері могли лише діти й люди, які хворіли. Не займалися важкою роботою і обов'язково готували дванадцять пісних страв.

До вечері господині чепурили хату

Інтер'єр побуту пересічної буковинської господи на Свят-вечір відтворили працівники Краєзнавчого музею. На столі біла скатертина, під нею в деяких селах клали сіно. За традицією на столі дванадцять тарілок (колись персональних тарілок нікому не ставили, - авт.), дерев'яні ложки, збанок з узваром. Обов'язково на столі мусить бути свічка, по кутах - дідухи із соломи, які спеціально скручували до Свят-вечора. До свята, як і годиться, господині чепурили хату: рушники над образами мали бути чистими, а долівка підметеною.

Свят-вечір - це останній день різдвяного посту, тому всі страви на столі мали біти пісними. Не ставили під час вечері на стіл горілки і домашніх наливок.

Головна страва на Свят-вечір - це кутя, підсолоджена медом. Також господині ліпили вареники з різноманітними начинками. Могли бути з капустою, картоплею, вишнями, сливами, а також страви з грибів, риби, пампушки, сушені фрукти.

Ще сто років тому буковинці крутили дідуха з колосків жита і пшениці на Свят-вечір і готували дванадцять пісних страв

Відомий буковинський етнограф Григорій Купчанко наприкінці ХІХ століття описував звичаї, традиції, занотовував пісні буковинців, і в народному календарі Буковини перерахував страви, які готували для Святої вечері. Це пшениця, тобто кутя, галушки, боби, пироги, квасоля, печериці, чорнослив, риба, сушені овочі. Також господині пекли пироги, книші з маком, капустою, горохом.

Худобу, яку тримали в господарстві, на Свят-вечір годували запашним сіном.

Перед вечерею - підкидали кутю до стелі

У кожному буковинському селі плекали свої звичаї. В одному кладуть часник на всі кути столу, а в іншому - лише на один, хтось посипає стіл зерном, а хтось - ні. Ставили також освячені сіль і мак, як обереги, та гроші, щоб у хаті цілий рік були гроші.

На столі спочатку розкладали сіно, а відтак застеляли його скатертиною і накладали пісні страви. Під стіл теж ставили сіно і сокиру чи якийсь інший інструмент, щоб велося господарство. Також на стіл завжди клали один зайвий столовий прибор для душ померлих.

У деяких селах на Кіцманщині за вечерю шостого січня сідали по обіді.

- Сідали вечеряти о 13-14 годині, тоді ж діти починали колядувати, - пригадує Володимир Козменко з села Гаврилівці, що на Кіцманщині. - Робили так, щоб дітям не було страшно ходити колядувати, коли стемніє. Ввечері шостого січня ходили колядувати дорослі парубки компаніями. Сьомого - співали колядок старші люди й збирали гроші на церкву, а восьмого січня - колядників пригощали горілкою.

Давнє коріння має традиція - підкидання куті до стелі. Першу ложку головної різдвяної страви господар підкидав до стелі й говорив побажання. Пасічники, наприклад, казали, щоб рої ловилися, а хлібороби, щоб урожай був добрим.

На Свят-вечір за вечерю сідайте якомога раніше 

Був у кількох селах на Буковині звичай перед вечерею відкривати вікна у хаті й закликали добрих і поганих духів. Мовляв, злі нехай прийдуть, покуштують страв і підуть, а добрі - залишаться. Безпосередньо у Клішківцях, що на Хотинщині, нікого не кликали, але перед вечерею розносили поману за померлих.

- Коли вечеря вже готова, господиня бере нову тарілку, нову ложку, калач, свічку, сірник і ставить у посудину потрохи кожної страви, - розповідає старший співробітник Краєзнавчого музею Мар'яна Михайлюк з села Клішківці. - Діти мають віднести приготовлене своїм хрещеним, близьким або сусідам за поману, або як ще кажуть "простибіг" за померлих. Коли дитина повертається, накривають стіл. Зірка зійшла - всі сідають до столу і вечеряють.

Перед початком трапези всі промовляли молитву "Отче наш", а найстарша людина в хаті, мала перехрестити макітру з кутею й сказати віншування, які за повір'ями, мали здійснитися, оскільки сказані в добру годину.

Перевертали порожню тарілку, щоб велося господарство 

Після того, як з'їли першу страву за Святою вечерею на Хотинщині перевертали тарілку догори дном. Вважалося, що так треба зробити, щоб квочки добре сідали на гнізда й висиджували курчат.

- Якщо дівчинка перевертає тарілку, то вилізе більше курочок, якщо хлопчик - півників, - трактує звичай Мар'яна. - Ми досі так робимо, а потім малеча лізе під стіл на сіно, де ставлять солодощі, й починають квокати й кукурікати, щоб добре велася господарка.

Діти з-під столу примовляли: "Квок, квок, сорок дев'ять курок, п'ятдесятий когут". За це їм давали солодощі, горіхи, бублики, сушениці.

Після вечері зі столу не прибирали.

- Опісля ніхто нічого зі столу не збирає, залишають так як є, для трапези померлих душ, - каже Мар'яна.

Було таке, що страви після вечері клали на підвіконня, щоб душам померлих було легше пригоститися.

- На Сторожинеччині теж є така традиція, - каже сторожинчанин Максим Пансек. - Наприклад, якщо у родині двоє померлих, то вареників у тарілці має залишитися чотири. Після вечері діти теж лізуть під стіл "курурікати", за це їм тепер дають гроші.

За народними звичаями, після вечері свічку, яку запалюють, на початку святкової трапези, задували й за тим, куди піде дим, віщували майбутнє. Якщо до стелі пішов дим - рік буде щедрим на урожай, якщо у сторону дверей - то чекай гостей або поповнення в сім'ї.

Після вечері господар починав співати першу колядку. Віншували традиційно діти, які спеціально вчили різдвяні вірші напередодні свята.

Віталія КОЗМЕНКО


Чернівці, Різдво, страва, традиції, кутя, Свят-вечір, Святий вечір,     -25% на металопластикові вікна  

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Дякуємо за допомогу сайту.





Статті за цією темою

Православні християни сьогодні святкують Голодну кутю

Вода, освячена в надвечір'ї богоявлення, має цілющу силу 11:18 (18.01.2014)


Колядки у Чернівецькій області прийнято співати від Різдва і аж до Стрітення

Буковина дуже багата за кількістю варіантів колядок, їхніх текстів та навіть мелодій 14:26 (07.01.2014)



На Свят-вечір за вечерю сідайте якомога раніше

Аби рік був вдалим дотримуйтесь різдвяних традицій, які сповідували наші предки 12:00 (05.01.2012)






Новини RedTram



Новини Join

Погода, Новости, загрузка...



Коментарі Vkontakte.ru



Коментарі

Забороняється розміщення коментарів, що містять: відверте рекламування, зокрема рекламування інших вебресурсів. Грубі, нецензурні вирази й образи в будь-якій формі. Безглузду інформацію, що не має сенсу (флуд). Такі коментарі видаляються без попередження.

Ім’я:

Коментар:
Cмайли

Залишилось символів:


Введіть код перевірки:






    Немає коментарів. Ви маєте можливість залишити перший коментар.



Реклама
робота курьер Одесса, Рівненська область, Эми Полер, подробнее

Реклама

Реклама

Реклама


Новини MarketGid







Новини RedTram


Система Orphus




Copyright © 2003-2014 «Від і дО»
Використання матерiалiв www.vidido.ua дозволяється за умови посилання (для iнтернет-видань - гiперпосилання) на www.vidido.ua
Матеріали із позначкою «Рм» розміщені на правах реклами